Мурал на купецьких володіннях Ігнатія Єрлашова

Мурал про Ігнатія Єрлашова був створений за фінансування Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ в рамках культурно-урбаністичного фестивалю «Майстерня міста», що проходив у липні 2019 р.

Двадцяте сторіччя. Новий час вимагав не тільки нових ідей, а й нових людей. Стало не престижно просто наживати капітал і сидіти в своєму магазині. Молоде купецтво хотіло показати себе. Одним з таких купців був Гнат Іванович Єрлашов.

Жив він у власному будинку на розі вулиць Преображенської (нині І. Сірко) і Херсонської. Поруч знаходився його склад землеробських знарядь. Торгівля йшла добре, і Ерлашов вважався першим міським багатієм. Справник, приїжджаючи з Катеринослава, в першу чергу завжди шанобливо вітав купця. Але купецька душа хотіла свята. І, маючи гроші, Ерлашов створював його собі сам.

Він брав активну участь в облаштуванні пожежної команди і завжди виїжджав на пожежі, орудуючи там багром і сокирою, надихаючи пожежних прикладом і обіцянкою горілки.

На свої гроші Єрлашов спорудив і містив водну рятувальну станцію поруч з пристанню (нинішня набережна біля пам'ятника «Гармата»). Матрос Келембет який чергував на ній надавав допомогу потопаючим, яких (особливо в святкові дні) вистачало. Під час весняної повені станцію заливало по самий дах.

На свої гроші Гнат Іванович закупив обладнання для телефонної станції та провів зв'язок для ста номерів. Знаходилась станція по Дніпровській вулиці (нині забудована), в кварталі між Преображенською і Катеринославською вулицями (нині вулиці І. Сірко і Микитинська). Цей квартал був на кошти Єрлашова замощений бруківкою.

Єрлашов в 1908 р відкрив перший в місті кінотеатр. Спочатку він знаходився в невеликому сараї по вул. Запорізькій (біля міського парку), а потім купець перемістив його на вул. Преображенську, виділивши частину приміщення свого складу (старий ГДК). Гнат Іванович сам перевіряв квитки у глядачів і повідомляв про закінчення сеансу.

Завдяки заповзятливому купцю частина старого міста вперше побачила електричну лампочку, після того як Ерлашов обладнав першу у місті електростанцію.

Після смерті купчихи Турбаби він купив у її спадкоємців сад і розбив на його місці міський сад (нині парк ім. Пушкіна). Алеї в саду посипали піском, який влітку щовечора поливали. При саді жив садівник з помічниками, які стежили за порядком. Там був відкритий купецький клуб з кавою, свіжими газетами, більярдом і грою у віст.

Єрлашов взагалі любив радості життя: хороші кампанії, пікніки на природі, поїздки на човнах в плавні, знатні випивки (але не п'янки!) ...

Ігнатій пам`ятав українську історію і любив бувати на могилі козацького отамана Івана Сірка біля с. Капулівка. У лютому 1919 р. комуністична влада міста конфіскувала все його майно і зробила Єрлашова безхатченком. Помер купець у тому ж році від голоду і хвороб.